як вже неодноразово п≥дкреслювалос¤ в ц≥й робот≥, митне право Ї одн≥Їю з "наймолодших" галузей украњнського законодавства, але разом з тим Ї такою, що дуже ≥нтенсивно розвиваЇтьс¤. «а пер≥од з 1991 року було прийн¤то ћитний кодекс ”крањни, б≥л¤ двадц¤ти ≥нших законодавчих акт≥в, велику к≥льк≥сть ”каз≥в ѕрезидента, ѕостанов  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в та ≥нших п≥дзаконних акт≥в.  р≥м того, ”крањною було укладено велику к≥льк≥сть митних угод з ≥ншими державами, наша держава приЇдналас¤ до де¤ких м≥жнародно-правових акт≥в з митних питань тощо. “аким чином, наше законодавство отримало ц≥лу низку нормативно-правових акт≥в, що регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини в митн≥й сфер≥, що поклало початок дискус≥њ щодо њх галузевоњ належност≥.

Ќа нашу думку, ц≥кавим було б простежити не ст≥льки дискус≥йн≥сть цього питанн¤ (под≥бн≥ досл≥дженн¤ вже проводилис¤), ск≥льки динам≥ку у погл¤дах на м≥сце митного законодавства у систем≥ права. “ак, наприклад, визначенн¤ митного права ¤к п≥дгалуз≥ або ¤к ≥нституту адм≥н≥стративного права було найб≥льш поширеним у в≥тчизн¤н≥й правов≥й науц≥ за час≥в —–—– ( .  . —андровський, Ћ. Ћ. ћарков). “ак≥ погл¤ди повн≥стю в≥дпов≥дали тогочасному стану сусп≥льних в≥дносин у сфер≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ в умовах плановоњ соц≥ал≥стичноњ економ≥ки та монопол≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

як ми вже в≥дзначали, на початку 90-х, з розвитком зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин, зб≥льшуЇтьс¤ ≥ сусп≥льне значенн¤ . правових норм, що регулюють ц≥ в≥дносини, що спри¤Ї вид≥ленню митного права в окрему галузь. “ак, ј. Ќ.  озир≥н у своњй робот≥ визначаЇ митне право ¤к "комплексну галузь рос≥йського законодавства, в ¤к≥й за предметною та ц≥льовою ознакам об'ЇднуЇтьс¤ р≥знор≥дний правовий матер≥ал. ѕредметною ознакою об'Їднанн¤ слугуЇ характер сусп≥льних в≥дносин, що регулюютьс¤, ¤к≥ виникають, зм≥нюютьс¤ ≥ зупин¤ютьс¤ в процес≥ або з приводу перем≥щенн¤ товар≥в ≥ транспортних засоб≥в через митний кордон. ÷≥льова ознака напр¤му пов'¤зана ≥з задачею забезпеченн¤ ефективного управл≥нн¤ в митн≥й сфер≥".

Ќаступним кроком стало обірунтуванн¤ ≥снуванн¤ митного права в ¤кост≥ комплексноњ галуз≥ права.

ѕод≥бн≥ твердженн¤ мотивуютьс¤ тим, що перех≥д до ринковоњ економ≥ки зумовив л≥берал≥зац≥ю зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

«'¤вилась необх≥дн≥сть в послугах митних брокер≥в, митного перев≥зника, приватних митних склад≥в, що характерно дл¤ цив≥льно-правових в≥дносин.

¬иникаЇ новий вид послуг митних орган≥в Ч супроводженн¤ та охорона транзитних вантаж≥в, ¤к≥ базуютьс¤ на укладених угодах.

” митному законодавств≥ з'¤вивс¤ значний перел≥к норм, ¤к≥ регулюють в≥дносини ф≥нансового характеру (умови нарахуванн¤ та сплати митних платеж≥в, њх в≥дстрочка та розстрочка, використанн¤ вексел≥в ≥ т. ≥н.).

ќсь чому Ї вс≥ п≥дстави говорити про на¤вн≥сть у структур≥ права ”крањни комплексноњ галуз≥ права Ч митного права, з власним предметом регулюванн¤ Ч сусп≥льними в≥дносинами, ¤к≥ виникають у зв'¤зку з перем≥щенн¤м через митний кордон ”крањни товар≥в ≥ транспортних засоб≥в на основ≥ специф≥чних метод≥в регулюванн¤ цих в≥дносин.

“аким чином, ми бачимо пост≥йне динам≥чне п≥днесенн¤ рол≥ ≥ м≥сц¤ митного права в нац≥ональн≥й правов≥й систем≥, що насамперед пов'¤зано ≥з зростанн¤м сусп≥льноњ важливост≥ правових в≥дносин, що Ї об'Їктом ц≥Їњ галуз≥. «а дуже короткий пром≥жок часу митне право розвинулось в≥д п≥дгалуз≥ чи ≥нституту адм≥н≥стративного права до самост≥йноњ комплексноњ галуз≥ права, ≥ тому ще нав≥ть в теор≥њ ≥снуЇ невизначен≥сть з останн≥м пон¤тт¤м. ѕ≥дтвердженн¤ права на ≥снуванн¤ такого пон¤тт¤ ¤к комплексна галузь права ми можемо знайти, наприклад, у роботах —. —. јлексЇЇва, ¤кий допускаЇ, що в процес≥ розвитку права на баз≥ базових галузей права: державного, цив≥льного, адм≥н≥стративного та ≥нших формуютьс¤ нов≥ галуз≥, що включають в себе норми базових в силу складноњ ≥Їрарх≥чноњ структури права. ¬ той же час ¬. ¬. ЋазарЇв кр≥м базових, сп≥впадаючих з галуз¤ми права, вид≥л¤Ї лише комплексн≥ галуз≥ законодавства, та "галуз≥ законодавства "прив'¤зан≥" до в≥дпов≥дних сфер державного управл≥нн¤ ≥ сфер державноњ д≥¤льност≥ (законодавство про водний, пов≥тр¤ний, зал≥зничний транспорт, про осв≥ту тощо)". ќ. ¬. —ур≥лов дл¤ характеристики под≥бних утворень пропонував вживати таке пон¤тт¤ ¤к "м≥жгалузевий законодавчий феномен", коли писав, що пор¤д ≥з головними галуз¤ми законодавства "мають м≥сце ≥ так зван≥ м≥жгалузев≥ законодавч≥ феномени. ÷е, наприклад, еколог≥чне законодавство, в ¤кому ми вбачаЇмо конституц≥йне, адм≥н≥стративне, крим≥нальне законодавство тощо".

√оловну причину такого швидкого оформленн¤ митного права ¤к новоњ галуз≥, на наш погл¤д, сл≥д шукати у вол≥ ≥ бажанн≥ законодавц¤, ≥ншими словами у на¤вност≥ певного державного (нац≥онального) ≥нтересу. “ак, за словами ј. ‘. Ќоздрачева: "ƒержава серйозно зац≥кавлена в утворенн≥ митного права ¤к самост≥йноњ галуз≥ права, њњ ≥нтерес пол¤гаЇ в системному, стаб≥льному визначенн≥ правових, економ≥чних основ митноњ справи. Ѕез створенн¤ всеохоплюючоњ системи митного регулюванн¤ всього комплексу митних в≥дносин неможливо забезпечити захист митного суверен≥тету та економ≥чноњ безпеки крањни."

–¤д досл≥дник≥в одним з необх≥дних критер≥њв розпод≥лу правових норм по галуз¤х законодавства називають на¤вн≥сть кодиф≥кованого акту, ¤ким дл¤ митного права, без сумн≥ву, Ї ћитний кодекс ”крањни. ѕрийн¤тт¤ кодиф≥кованого акту за загальним п≥дходом Ї актом систематизац≥њ нормативно-правових акт≥в, закр≥пленн¤м ≥снуючих норм, певним виразом бажанн¤ законодавц¤ сформувати новий елемент ≥Їрарх≥чноњ структури законодавства. ” випадку митного законодавства прийн¤тт¤ кодиф≥кованого акту навпаки стало основою подальшого формуванн¤ ц≥Їњ галуз≥, свого роду декларац≥Їю про нам≥р розширити правове поле. ѕод≥бне волеви¤вленн¤ державного законодавчого органу, спр¤моване на зм≥ну ≥снуючих та створенн¤ ц≥лоњ групи нових правових в≥дносин, ми можемо розгл¤дати ¤к ще один доказ суттЇвоњ зац≥кавленост≥ держави у особ≥ њњ вищих орган≥в державноњ влади в розвитку митноњ сфери.

Ѕезумовно, важливою дл¤ визначенн¤ галуз≥ права Ї на¤вн≥сть властивого методу правового регулюванн¤. ѕ≥д методами в сучасн≥й правов≥й науц≥ розум≥ютьс¤ прийоми юридичного впливу, њх сполученн¤, ¤к≥ характеризують використанн¤ в дан≥й област≥ сусп≥льних в≥дносин того чи ≥ншого комплексу юридичних засоб≥в. јле сл≥д пам'¤тати, що специф≥ка методу правового регулюванн¤ багато в чому обумовлюЇтьс¤ характером сусп≥льних в≥дносин, що п≥дл¤гають врегулюванню т≥Їю чи ≥ншою сукупн≥стю правових норм. Ќаприклад, ѕ. ћ. –аб≥нович, визначаючи галузь права ¤к систему юридичних норм, ¤к≥ регулюють певну сферу сусп≥льних в≥дносин специф≥чним методом правового регулюванн¤, п≥дкреслюЇ нер≥вноц≥нн≥сть цих двох чинник≥в: "первинним, визначальним серед них Ї предмет правового регулюванн¤, ¤кий веде за собою метод".

ћитне право ¤к окрема галузь маЇ св≥й специф≥чний метод правового регулюванн¤, оснований на специф≥чних методах тих базових галузей права, норми ¤ких поЇднуЇ митне право. —пециф≥чний митно-правовий метод пол¤гаЇ в поЇднанн≥ ≥мперативного методу, властивого адм≥н≥стративному та ф≥нансовому праву та диспозитивного (координац≥йного) методу, ¤кий Ї властивим дл¤ цив≥льного та м≥жнародного права. ’арактеризуючи комплекс цих метод≥в, ј. Ќ.  озир≥н зокрема пише, що: "≤мперативний метод (метод владних припис≥в) в≥др≥зн¤ють владно ≥мперативн≥ начала регулюванн¤. Ќеобх≥дн≥сть державно-владного регулюванн¤ митних в≥дносин диктуЇтьс¤ специф≥кою д≥¤льност≥ держави в митн≥й сфер≥, ¤ка передбачаЇ право митних орган≥в накладати певн≥ обмеженн¤ у в≥дношенн≥ до правомочност≥ володарюванн¤, використанн¤ та розпор¤дженн¤ товарами ≥ транспортними засобами, ¤к≥ перем≥щуютьс¤ через митний кордон. ћитно-ф≥нансове регулюванн¤ також не може об≥йтись без ≥мперативного метода." ” свою чергу, диспозитивний метод, ¤кий передбачаЇ юридичну р≥вн≥сть учасник≥в право в≥дношень "використовуЇтьс¤ в митному прав≥ ¤к допом≥жний. «а його допомогою регулюютьс¤ де¤к≥ зобов'¤зальн≥ в≥дносини м≥ж митним органом, з одного боку, ≥ митним брокером, перев≥зником, володарем приватного митного складу Ч з ≥ншого".

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що розмови про застосуванн¤ цив≥льно-правових в≥дносин у митн≥й сфер≥ по в≥дношенню до украњнського законодавства мають певн≥ застереженн¤. ѕо-перше, формально статус митного перев≥зника в украњнському законодавств≥ не закр≥плено. ” ≥нших випадках митн≥ органи в под≥бних в≥дносинах виступають ¤к суб'Їкт державноњ влади, ¤кий реал≥зуЇ виконавчу владу ≥ над≥лений владними повноваженн¤ми, а права ≥ обов'¤зки ≥ншоњ сторони под≥бного договору регулюютьс¤ окремими п≥дзаконними актами, наприклад д≥¤льн≥сть митного брокера регулюЇтьс¤ положенн¤м про д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, що зд≥йснюють декларуванн¤ на п≥дстав≥ договору, затвердженим ƒержмитслужбою. ѕод≥бн≥ правов≥ в≥дносини Ї властивими не дл¤ цив≥льно-правового, а дл¤ адм≥н≥стративного договору.

јле в будь-¤кому раз≥ ми можемо стверджувати, що на сьогодн≥шн≥й день в украњнському прав≥ ≥снуЇ така галузь, ¤к митне право, з≥ своњм власним об'Їктом регулюванн¤ Ч сусп≥льними в≥дносинами, що виникають з приводу перем≥щенн¤ через митний кордон товар≥в та транспортних засоб≥в, певним, суттЇво в≥дм≥нним в≥д ≥нших, методом правового регулюванн¤ цих в≥дносин та своњм кодиф≥кованим актом Ч ћитним кодексом ”крањни та «аконом "ѕро Їдиний митний тариф". ѕричому, розгл¤даючи митне право в контекст≥ державного регулюванн¤ сусп≥льними в≥дносинами в сфер≥ економ≥ки, необх≥дно в≥дм≥тити, що на в≥дм≥ну в≥д ≥нших галузей права (наприклад цив≥льного, крим≥нального тощо), ¤к≥ так би мовити закр≥плюють систему сусп≥льних в≥дносин, що вже склалас¤, митне право в комплекс≥ механ≥зм≥в митноњ пол≥тики на даному етап≥ спр¤моване на зм≥ну та стимулюванн¤ розвитку в≥дпов≥дноњ групи сусп≥льних в≥дносин у в≥дпов≥дност≥ з нац≥ональними ≥нтересами та вимогами нац≥ональноњ безпеки ”крањнськоњ держави.

¬изначаючи сп≥вв≥дношенн¤ митного законодавства та митноњ пол≥тики ми вимушен≥ констатувати, що досить часто ≥снуЇ не дуже коректний п≥дх≥д до цього питанн¤, причиною ¤кого, на наш погл¤д, Ї нев≥рне визначенн¤ ¤к на законодавчому, так ≥ на теоретичному р≥вн≥ сп≥вв≥дношенн¤ пон¤ть митноњ пол≥тики, митного права та митноњ справи, коли перш≥ два включалис¤ в об'Їм останнього, а зв≥дси неправильне розум≥нн¤ м≥сц¤ пол≥тики в державно-владному механ≥зм≥ взагал≥.

Ќаприклад,  .√. Ѕорисов зазначаЇ, що у зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносинах держава виступаЇ з позиц≥й нац≥ональноњ митноњ пол≥тики, ¤ку в≥н характеризуЇ ¤к "ц≥леспр¤мован≥ д≥њ по охорон≥ свого економ≥чного суверен≥тету" та вказуЇ на те, що: "Ќац≥ональна митна пол≥тика закр≥плюЇтьс¤ державами в њх митному законодавств≥, основне м≥сце в ¤кому в≥дводитьс¤ митному кодексу та митному тарифу". “аким чином, автор ставить знак р≥вн¤нн¤ м≥ж пон¤тт¤м митноњ пол≥тики та митним законодавством. јле в≥дносити митну пол≥тику, нав≥ть в ¤кост≥ њњ нормативно-правовоњ форми, до групи правових норм, що утворюють митне законодавство, було б великою помилкою. јдже, ¤к ми вже довели ран≥ше, арсенал форм та метод≥в реал≥зац≥њ митноњ пол≥тики Ї набагато ширшим за правов≥ механ≥зми митного законодавства.

Ќав≥ть при розгл¤д≥ такоњ форми реал≥зац≥њ митноњ пол≥тики ¤к правов≥ норми, ми повинн≥ констатувати, що ц¤ форма виходить далеко за меж≥ митного законодавства ≥ включаЇ в себе правов≥ норми багатьох галузей ¤к нац≥онального так ≥ м≥жнародного законодавства. “ак, наприклад, вже згадане нами –озпор¤дженн¤ ѕрезидента ”крањни "ѕро проведенн¤ ¬сеукрањнськоњ акц≥њ щодо п≥дтримки в≥тчизн¤ного товаровиробника " упуЇмо украњнськ≥ товари Ч зм≥цнюЇмо державу" не Ї спр¤мованим на регулюванн¤ правових в≥дносин, що виникають при перем≥щенн≥ товар≥в та транспортних засоб≥в через митний кордон, але результатом зд≥йсненн¤ передбачених ним заход≥в буде зд≥йсненн¤ опосередкованого впливу на характер та зм≥ст зовн≥шньоторговельних в≥дносин нашоњ крањни. јналог≥чно ми можемо розгл¤дати, наприклад, встановленн¤ крим≥нальним законодавством в≥дпов≥дальност≥ за контрабанду, що в≥дбиваЇ пол≥тику держави щодо боротьби з правопорушенн¤ми в митн≥й сфер≥, м≥жнародне-правов≥ акти з митних питань тощо.

“аким чином, ми можемо стверджувати, що пон¤тт¤ митного права та нормативно-правовоњ форми реал≥зац≥њ митноњ пол≥ тики сп≥вв≥днос¤тьс¤ ¤к частина ≥ ц≥ле. Ќе досить коректними на наш погл¤д, Ї ≥ намаганн¤ включати до митного законодавства м≥жнародно-правовий елемент, що ≥снуЇ окремо в ¤кост≥ м≥жнародного торг≥вельного або м≥жнародного митного права: в б≥льш≥й м≥р≥ в≥д≥грають роль м≥жнародно-правових стандарт≥в. ” випадку ж ратиф≥кац≥њ певних м≥жнародно-правових акт≥в в≥дбуваЇтьс¤ процес ≥мплементац≥њ њх з нац≥ональне законодавство ≥, ¤к правило, правове регулювань в митн≥й сфер≥ зд≥йснюЇтьс¤ не безпосередньо цими актами (м≥жнародно-правовими угодами, конвенц≥¤ми тощо), а в≥дпов≥дними нац≥ональними нормативно-правовими актами, прийн¤тими на виконанн¤ м≥жнародне-правових зобов'¤зань нашоњ держави. јле вс≥ вище перел≥чен≥ нормативно-правов≥ акти мг можемо розгл¤дати в ¤кост≥ форми реал≥зац≥њ державноњ митноњ пол≥тики ¤к складовоњ державноњ пол≥тики взагал≥.

«ћ≤—“

ƒјЋ≤

Ќј«јƒ